Останнім часом ми переживаємо доленосні події в державі – Революція Гідності, жертовний подвиг Героїв Небесної Сотні, збройне протистояння на сході країни з російським агресором. Вони чітко засвідчили життєву необхідність активізації національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання дітей і молоді як важливих складових національної безпеки.
Проблема забезпечення діяльнісного підходу при вивченні курсу Захист Вітчизни та організації позакласної роботи з військово-патріотичного виховання учнівської молоді є актуальною в сучасній українській школі. Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, пробудження громадянської і громадської ініціативи, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, ідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.
Тому сьогодні, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери. Тому провідна ідея зазначеного досвіду полягає у тому, щоби через такі види людської діяльності як спілкування, творчість, через формування в учнів потреб у відчутті коренів власного буття, в уподібненні, в пізнанні, освоєнні світу, в пошуках істини організувати ефективну суб’єкт-суб’єктну взаємодію з метою навчити і виховати зацікавленого, свідомого, активного громадянина-патріота України. Сьогодні випускник нашого ліцею-інтернату має виявити готовність самовіддано розбудовувати суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права та обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.
На сьогодні заклад освіти є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків (незалежно від того, будуть вони призвані на строкову військову службу чи ні в мирний час) до захисту Вітчизни, дає юнакові знання і вміння, пов'язані з його майбутньою військовою діяльністю. В цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета «Захист Вітчизни» як складової частини військово-патріотичного виховання.
Курс Захист Вітчизни проводиться на основі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення про допризовну підготовку, Концепції національно-патріотичного виховання молоді та дітей. Він є обов'язковим державним предметом, і включає в себе навчання та військово-патріотичне виховання молоді і передбачає: підготовку молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, підготовку учнів до служби у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі. Однією з головних вимог до керівництва допризовною підготовкою я вважаю глибоко продумане планування навчально-виховного процесу.
Сучасним учням потрібен зовсім інший темп навчання, і підґрунтям цього є активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою активного та інтерактивного спілкування: учня з учнем; учня з групою учнів; учня з учителем; учителя з представником групи; учителя з групою учнів; учителя з класом. Таке навчання в методиці одержало назву комунікативно-ділового або інтерактивного.
Пропоную вчителям предмета "Захист Вітчизни" корисне посилання.
