Корисна інформація для заступника директора з навчальної роботи школи

На допомогу заступнику директора з навчальної работи. Питання педагогічної ради:  "Атестація як самооцінка професіоналізму. Участь в конкурсах та міжнародних форумах".

Педагогічна рада: повноваження, планування засідань, структура роботи

Педагогічна рада є колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти (ст. 39 Закону України «Про освіту»). 

Педагогічну раду створюють в усіх закладах освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі педагогічні працівники закладу освіти мають брати участь у засіданнях педагогічної ради.

Повноваження

Педагогічна рада:

•         планує роботу закладу;

•         схвалює освітню (освітні) програму (програми) закладу та оцінює результативність її (їх) виконання;

•         формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

•         розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;

•         приймає рішення щодо переведення учнів (вихованців) до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;

•         обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

•         розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;

•         ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу;

•         розглядає питання щодо відповідальності учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;

•         має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;

•         розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу до її повноважень.

Рішення педагогічної ради закладу загальної середньої освіти вводить у дію керівник закладу своїм рішенням.

Моделі планування засідань

  У довгостроковій моделі планування засідань педагогічної ради за основу слід взяти програму розвитку закладу освіти. Завдання, визначені у ній, мають відповідати проблемі й тематиці засідань педагогічної ради.

Детально спланувати засідання педагогічних рад на кілька років доволі складно. Тому в довгостроковому плані ліпше вказувати проблему, яку слід розглянути, тематику засідання та очікуваний результат. А вже під час підготовки до засідання, присвяченого конкретній проблемі, складати уточнений план. Він містить перелік питань, обов’язкових до розгляду.

     Функції педагогічної ради:

• управлінська:

- дорадча;

- діагностична;

- планово-прогностична;

- контрольна;

• методична:

- інформаційна;

-  аналітична;

-  розвиткова;

• виховна:

- мотиваційна;

- світоглядна;

• соціально-педагогічна:

- комунікаційна;

- інтеграційна;

- координувальна тощо.

Компетентнісний підхід в освіті потребує нових підходів до оцінювання результатів діяльності учня. Тому поряд із традиційним видом оцінювання — підсумковим — з’являється формувальне оцінювання.

Чим відрізняється формувальне оцінювання від підсумкового?

Формувальне оцінювання	Підсумкове оцінювання
Мета: підвищити якість	Мета: оцінити якість
Оцінює процес	Оцінює результат
Завжди позитивне	Має шкалу оцінок
Індивідуалізоване	Стандартне
Фіксує будь-який успіх	Показує недоліки
Конфіденційне, не рейтингове	Публічне, рейтингове

Мета формувального оцінювання:

• формування у дитини впевненості в собі, її можливостях;

• відзначення будь-якого успіху;

• акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;

• діагностування досягнення на кожному з етапів навчання;

• адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;

• виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;

• стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;

• запобігання побоюванням помилитися.

Формувальне оцінювання передбачає вивчення прогалин чи недосягнутих результатів безпосередньо під час навчального процесу, а не після його завершення. Результати формувального оцінювання не фіксують у класному журналі. У спілкуванні з дитиною чи її батьками це відображають винятково позитивними характеристиками: замість «не знає» чи «не вміє» потрібно писати чи говорити «потребує додаткової роботи», «варто приділити увагу», «потенціал для зростання полягає в…» тощо.

Формувальне оцінювання потребує психологічного перелаштування вчителя, зміни ставлення учнів і їхніх батьків до шкільних оцінок. Це конфіденційна інформація, яка стосується лише вчителя, дитини та її батьків. Її педагоги не мають озвучувати на батьківських зборах чи повідомляти публічно у вигляді рейтингів.  

Британські науковці Пол Блек (Paul Black) і Ділан Уільям (Dylan William) у 1998 році проаналізували 21 дослідження та близько 580 статей і розділів книг про вплив формувального оцінювання на досягнення учнів. Вони з’ясували, що упровадження формувального оцінювання веде до істотного поліпшення результатів навчання.

Науковці виокремили такі складові дієвого формувального оцінювання:

• зворотний зв’язок у системі «педагог — учень»;

• уміння учнів оцінювати свої знання самостійно;

• корегування процесу навчання з урахуванням результатів оцінювання;

• взаємооцінювання та активність учнів під час навчання;

• вплив на мотивацію до навчання.

Способи оцінювання та самооцінювання

Для фіксації навчальних досягнень учнів можна використовувати:

·         умовні позначки;

·         значки різних кольорів;

·         матеріали, зібрані у портфоліо.

Це дає змогу вчителю відстежувати їх динаміку, а відтак — визначати потреби в навчанні кожного учня та надавати йому якісну педагогічну підтримку.

Невід’ємним складником оцінювальної діяльності є вироблення в учнів здатності самостійно оцінювати власний прогрес. Для організації самоконтролю можна використовувати листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб.

Здійснення зворотного зв’язку з учнями в процесі оцінювання кожної виконаної роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та оцінювання особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

Експерт з оцінювання Пол Блек: коли кухар готує суп і куштує його, — це формувальне оцінювання. Коли страву пробує клієнт — це підсумкове оцінювання.

Корисні посилання:

·         Наказ МОН від 20.08.2018  № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»

·         https://nus.org.ua/news/mon-vyznachylo-yak-otsinyuvaty-drugoklasnykiv-nush/

·         Стаття Іванни Коберник «Оцінювання в Новій українській школі: ресурс для розвитку замість вироку» 

      Рекомендую  переглянути презентацію "Система забезпечення якості освіти: інституційний аудит. Сертифікація вчителів" 
   

   Наказ від 27.08.19р. № 1154 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання досягнень учнів другого класу"

 

 Заступник директора з навчальної роботи Комунального закладу Сумської обласної ради - Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою відповідає за правильну організацію освітнього процесу у ліцеї-інтернаті, за виконання освітніх програм, якість викладання предметів, здійснює контроль, успішності й відвідуваності ліцеїстами, регулює навантаження вчителів, організує методичну роботу, складає розклад навчальних занять і звіти про стан НР.

ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ З НАПН УКРАЇНИ

Одним із завдань діяльності Комунального закладу Сумської обласної ради – Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою є забезпечення якісної системи отримання загальної середньої освіти з роздільною (класи – для панянок, взводи – для ліцеїстів у підрозділі «ліцей») організацією навчально-виховного процесу з військовою направленістю допрофесійної підготовки. Про це йшлося під час зустрічі представників ліцею-інтернату з президентом Національної академії педагогічних наук України Олегом Топузовим, яка відбулася 2 липня 2019 року. Учасники заходу обговорювали питання співпраці та теоретико-методологічної допомоги (поєднання освітнього процесу з допрофесійною підготовкою) з боку НАПН України в становленні і розвитку ліцею-інтернату, який розташований у прикордонній зоні – колишній гетьманській столиці.

Корисні поради щодо міжнародної співпраці в рамках проектної діяльності, залучення обдарованої учнівської молоді та педагогічного колективів Глухівського ліцею-інтернату до науково-освітніх заходів (конференцій, форумів, круглих столів, конкурсів тощо), апробації наукових досліджень, виконання пілотних проектів, у яких освітній заклад може виступити базою проведення, надав головний науковий співробітник, радник президії НАПН України Сергій Курбатов, який опікується розвитком закладу.

Співпраця з НАПН України є важливим кроком до процвітання й успішного майбутнього. Дякуємо за підтримку новоствореного освітнього закладу!

Довідник завуча: планування

1. Заступник директора комплектує класи.

2. Складає разом із директором школи план роботи школи на рік, навчальні півріччя.

3. Керує складанням тематичних планів учителів, затверджує їх. Систематично контролює складання поурочних планів і дає вказівки про якість цих планів, учить планувати навчальний процес.

4. Складає розклад уроків і позакласних занять, розклад консультацій та інших додаткових навчальних занять для учнів.

5. Організує заміну вчителів, які не вийшли на роботу, веде книгу обліку заміщених уроків. Веде та підписує табель для нарахування заробітної плати вчителям.

6. Відвідує уроки, консультації, класні виховні заходи, аналізує їх, дає методичні вказівки. Як правило, завучі повинні здійснювати 6-8 контрольних процедур у тиждень (перевірка уроків, класних журналів, факультативів тощо).

7. Організує та контролює застосування на уроках ТЗН.

8. Разом із директором школи складає графік внутрішньошкільного контролю, що включає різного роду перевірки навчальних досягнень учнів, терміни перевірок, відповідальних за перевірку, підсумкове оцінювання.

9. Контролює виконання навчальних програм.

10. Організує методичну роботу у школі, узагальнення й поширення педагогічного досвіду.

11. Перевіряє ведення класних журналів. щоденників, зошитів учнів.

12. Здійснює контроль успішності й поведінки учнів.

13. Контролює виконання рішень і постанов, що відносяться до сфери діяльності завуча.

14. Здійснює особистий контроль над групою учнів з низькою успішністю або відхиленнями від норм поведінки.

15. Допомагає в роботі виробничої комісії місцевого комітету.

16. Організує самоосвітню роботу вчителів.

17. Приймає відвідувачів.